"Питання будівництва газопроводу з Росії через північні території Казахстану в Китай обговорюється, попередньо визначено маршрут, обговорюються умови будівництва цього газопроводу", – сказав міністр енергетики Казахстану Алмасад Саткалієв.

Hосія обговорює можливий газовий союз із Казахстаном і Узбекистаном для підтримки поставок між трьома країнами й іншим покупцям енергії, включно з Китаєм.

Експорт російського трубопровідного газу в Європу, яка раніше була основним ринком постачань нафти й газу з росії, торік скоротився майже вдвічі після початку, як каже кремль, "спеціальної військової операції" в Україні, яка насправді є неспровокованою повномасштабною війною.

Щоб компенсувати втрату європейського ринку, Москва налагоджує тісні торговельні й політичні зв’язки з Азією, яка стала головним покупцем російської нафти, головним джерелом доходу для Кремля.

Бажаючи збільшити продажі природного газу в Китай, Росія проводить перемовини з Пекіном про будівництво другого трубопроводу "Сила Сибірі-2" з річною потужністю 50 млрд кубометрів, що приблизно відповідає 55 млрд кубометрів пошкодженого й простою підводного трубопроводу "Північний потік-1" до Німеччини.

Перемовини були суперечливими, і досі немає згоди щодо ціни на газ.

Торік підконтрольний Кремлю "Газпром" також погодився постачати китайській державній енергетичній компанії CNPC 10 млрд кубометрів газу щороку з далекосхідного російського острова Сахалін.

Наразі Росія постачає в Китай єдиним маршрутом – трубопроводом "Сила Сибірі", який, як очікується, до 2025 року вийде на повну річну потужність 38 млрд кубометрів.