Агресору на руку. Чому не всі українці відмовились від російської музики та кіно

«Звичайно, ніхто у нас не може заборонити слухати Басту, але водночас більшість людей таких, як я, викреслили таку музику зі свого списку»

Через майже рік повномасштабної війни українці все ще дивляться російські фільми та слухають російських виконавців – проте, соцопитування фіксують зменшення споживання такого контенту. Соціологічна група «Рейтинг» в рамках 17-го загальнонаціонального опитування в умовах війни з’ясувала, що понад 40% опитаних українців припинили дивитися російські серіали, 25% ніколи їх і не дивилися, і лиш 15% продовжують дивитись, як і раніше. Щодо музики – ситуація подібна: понад 40% опитаних взагалі припинили слухати російську музику, ще 18% не слухали раніше й зараз не слухають, тільки чверть – продовжують слухати, як і раніше.

Об этом сообщает Инсайдер

Продаж книг російських авторів зведений нанівець: Держкомтелерадіо заборонив їхнє ввезення з лютого 2022-го. З цифровими майданчиками ситуація складніша: дані про прослуховування показують, що російські виконавці й досі – у топах. Що це дає Росії? По-перше, монетизацію від прослуховування треків та переглядів кіно, а по-друге, пропаганду. Радіо Донбас.Реалії поговорило з українськими акторами, письменниками і блогерами – чи справді серіали та поп-зірки РФ все ще небезпечні для України?

«Нічого наразі не може бути поза політикою, а культура і мистецтво – це взагалі інструменти пропаганди, політики, це було завжди, а не народилося вчора», – каже письменниця Катерина Флекман. Її вірш про кішку набрав тисячі репостів та мільйони переглядів у соцмережах, а сама збірка віршів стала хронікою першого року війни.

Авторка ділиться: через книгу зверталася і до російської аудиторії, прагнувши розказати, що реально відбувається в Україні після 24 лютого.

«Що б там не говорили, але росіяни розуміють українську мову, і ця книга – спроба до них достукатися, дати їм зрозуміти, що своєю мовчазною позицією – вони підтримують війну в Україні», – ділиться Катерина.

У 2022-му в Україні заборонили продаж літератури російською мовою, а російських та білоруських класиків виключили зі шкільної програми для українських дітей.

Український репертуар та російські хіти

За 2022 рік сталися зміни і в репертуарі української естради: російські пісні зникли з ротацій, а на зміну їм прийшли нові україномовні хіти.

Деякі з них одразу завоювали вітчизняного слухача і стали вірусними на всіх цифрових майданчиках, інші – були лише сплеском народної творчості, що великого схвалення від аудиторії не отримав.

Однак, із плейлистів деяких українців пісні російських виконавців нікуди не зникли. Телеведучий і блогер Анатолій Анатоліч міркує про те, чому, попри замовчування війни в Україні чи відкриту підтримку Путіна деякими російськими селебріті – український глядач і досі не натиснув remove у своєму плеєрі.

«Я перестав сприймати контент без розуміння позиції людини. Звичайно, що ніхто у нас не може заборонити слухати Басту, але водночас більшість людей таких, як я, викреслили таку музику зі свого списку, а слухають багато крутого українського репу. Коли росіяни дивляться на блогерів, у яких є українське коріння, – а вони мовчать або, як Юра Бардаш, розповідають, що тут бандерівці – це для їхньої пропаганди суперскарб», – розповідає телеведучий.

Мовчання ягнят

Окремим елементом, який грає російській пропаганді на користь, є позиція українських артистів, які мають популярність в Росії, але не висловлюють своєї позиції, каже Анатоліч.

«Порахуємо українців, які були популярними в Москві до 24 лютого: Аня Седокова, Регіна Тодоренко, Астровська з «Ріал О», Асті, Марув, Лобода, Лорак, Повалій, Марі Краймбрері, ще низка акторів – і хто з них хоч щось сказав? І ось це мовчання створює у російської аудиторії певну бульбашку, де їм розповідають, що в Україні дійсно живуть поганці, а українські зірки з великою аудиторією в Росії це не спростовують», – говорить Анатолій Анатоліч.

Не йшла мова про якісь суперечки, а йшла мова про загрози життю людей

«Стосовно наших діячів культури – це величезний особистий вибір, і він мав бути однозначним ще на початку, тому що не йшла мова про якісь суперечки, а йшла мова про загрози життю. Всі люди, які мають в культурі чи мистецтві певні рейтинги, – люди публічного поля, і вони мають транслювати свою позицію, тому що у них є прихильники, є люди, які сумніваються, щось думають і усвідомлюють. Коли лідер думок мовчить, то це викликає до нього питання», – каже письменниця Катерина Флекман.

Якби до російських солдатів звернулися з ЧБД

Серед уподобань українців – чимало гумористичних інтернет-шоу від російських коміків. Шоумен одного з таких Нурлан Сабуров втрапив у скандал через замовчування ситуації в Україні. На концерті в Сан-Франциско під час виступу Сабурова українка Юлія Косівчук піднялася на сцену до коміка у білій сукні з червоними плямами, які символізували вбитих та зґвалтованих окупантами жінок. У відповідь Сабуров невдало пожартував: «Вибачте, це місячні?». Цей невдалий жарт коштував коміку скасованих у подальшому концертів.

Якби ці коміки говорили на початку вторгнення зі своєю аудиторією, то, можливо, і солдати, які їхали в Україну, по-іншому сприймали інформацію про війну

«Якщо сказати про тих популярних коміків, які з камеді-клаб – зрозуміло, чого вони мовчать, бо є ТНТ, Газпроммедіа і так далі, а це провладні медіа. Але якби ці коміки говорили на початку вторгнення зі своєю аудиторією, то, можливо, і солдати, які їхали в Україну, по-іншому сприймали інформацію про війну, а всі вони мовчать. Люди, які могли отримати посил від лідерів думок – його не отримали», – каже Анатолій Анатоліч.

«Більшість поставили на аватарки Z, хоча з України не вилазили»

Засилля російських зірок в Україні дещо спало після окупації частини Донбасу в 2014 році: тоді українські таланти мали шанс себе проявити, однак тривало це недовго.

«З 14-го по 19-й рік у нас російських акторів майже не було, а потім почалося послаблення, почали пускати тих, хто не був у Криму. Ми спілкувалися на знімальних майданчиках, вони сюди приїжджали, їм все подобалося, щасливі були, казали, яка Україна прекрасна, а от після 24 лютого фактично всі... там можна на пальцях перерахувати, хто висловив Україні підтримку – а більшість, 98%, поставили на аватарки Z, і це ті, які з України не вилазили», – розповідає українська акторка Вікторія Білан-Ращук.

Вікторія пригадує, що образи українців у спільних російсько-українських проєктах у переважній більшості були недолугими та відверто насмішливими.

Українці в спільних кінопроектах завжди виставлялися в ролі трошки недорозвинутих. Дурачків, або якихось простачків, рабів, служниць

«В російських серіалах і кіно, якщо якийсь персонаж траплявся українець, або якась історія мала бути наполовину російсько-українська, то українці завжди виставлялися в ролі трошки недорозвинутих. Дурачків, або якихось простачків, рабів, служниць, дуже рідко, я вам навіть не зназву проєкт, де їх виставляли розумними чи принциповими», – розповідає українська акторка Вікторія Білан-Ращук.

Культура на війні

Кінематограф жваво відреагував на війну, вітчизняні і закордонні режисери почали роботи над художніми та документальними стрічками. А українські лідери думок, серед яких і співаки і актори – взяли до рук зброю, наочно демонструючи свою позицію.

«Мій чоловік – актор, і він з 24 лютого ухвалив рішення, не роздумував жодного дня – пішов воювати. Зараз він біля Бахмуту. Сказав: я не зможу займатися професією, яку можуть просто знищити зараз. Якщо я її не буду захищати, якщо ми дамо їм перемогти, то моєї професії в тому розумінні, якому я хотів – її просто не буде», – розповідає Вікторія Білан-Ращук.

Разом із колегами вона створює петиції та проводять акції на підтримку України, волонтерить та підпримує ЗСУ, каже: треба шанувати, любити, піднімати своїх, тому що на цьому виховуються діти.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Источник: Люди